Святий апостол Фома родом із галілейського міста Панеади, був рибалкою. Почувши проповідь Ісуса Христа, він залишив усе й пішов за Ним, ставши одним із дванадцяти апостолів.
Після Воскресіння Христа Фома спочатку засумнівався, але, коли Господь явився йому та показав Свої рани, вигукнув: «Господь мій і Бог мій!» (Ін. 20,28). За словами святителя Іоана Золотоустого, Фома, колись слабкий у вірі, став найревнішим серед апостолів, обійшовши з проповіддю майже всю землю.

За церковним переданням, він заснував християнські громади в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. В Індії апостол прийняв мученицьку смерть, бувши пронизаний п’ятьма списами.