Свята великомучениця Варвара народилася в м. Іліополі (нинішній Сирії) за імператора Максиміна у знатній язичницькій родині. Батько Варвари Діоскор, рано втративши свою дружину, був пристрасно прив'язаний до своєї єдиної дочки. Він збудував для неї фортецю, звідки вона виходила лише з дозволу батька. Споглядаючи з висоти вежі красу Божого світу, Варвара часто відчувала бажання дізнатися про його істинного Творця.
Діоскор дозволив Варварі виходити з вежі, сподіваючись, що у спілкуванні з подругами вона захоче вийти заміж. Але Варвара познайомилася з християнками, які розповіли їй про Ісуса Христа, після чого вона охрестилася.
Коли Діоскор повернувся то дізнався, що його дочка стала християнкою і кинувся на неї з мечем, але Варвара встигла вибігти з хати. Вона сховалась у гірській печері яка дивним чином утворилася перед нею.
До вечора Діоскор за вказівкою одного пастуха все ж таки знайшов Варвару і з побоями притяг мученицю до хати. На ранок він відвів Варвару до міського правителя і пресвелюдно зрікся своєї дочки. Довго умовляв градоначальник Варвару але свята викрила брехню ідолопоклонників і сповідала Ісуса Христа Господом. Тоді її почали сильно бити воловими жилами, і після цього розтирати глибокі рани.
Вночі у в'язниці їй з'явився Господь, Який втішив страждалицю і зцілив її рани. Наступного дня мученицю водили оголену містом, а потім повісили на дереві і довго катували. Її тіло терзали гачками, палили свічками, били по голові молотком. Залишаючись вірною Христу, за наказом правителя, мученицю було обезголовлено. Відтяв голову святій Варварі її батько, сам Діоскор. Але невдовзі його вразила блискавка, перетворивши його тіло на попіл.
В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі є ікона з часточкою святих мощей великомучениці Варвари.
