У 1867 році, молодий послушник Георгій відвідав Єрусалим і Святу Гору Афон, де залишився в скиту святого пророка Іллі. Через два роки він прийняв чернечий постриг з іменем Гавриїл, а згодом був висвячений у диякона і священника.

Ієромонах Гавриїл ревно служив Богові: був економом і скарбником скиту, настоятелем Іллінського подвір’я в Константинополі, а з 1887 року - настоятелем Свято-Іллінського скиту на Афоні. У сані архімандрита він розпочав будівництво нового собору, а для збирання пожертв подорожував із афонськими святинями. На зібрані кошти в Одесі храм із притулком для паломників і нові.

У 1901 році, незважаючи на хворобу, архімандрит Гавриїл відвідав Константинополь, Одесу й Таганрог, після чого прибув до Новоніколаєвська. 19 жовтня він мирно відійшов до Господа. Його чесні останки було поховано в Одесі, у крипті збудованого ним храму.

У 1994 році було знайдено нетлінні мощі преподобного Гавриїла Афонського. Ікона з часточкою його мощей зберігається в Свято-Вознесенському чоловічому монастирі.