Мученик Трифон народився у Фрігії в селі Кампсада. З юних років Господь дарував йому силу виганяти бісів та зцілення різноманітних хвороб. Особливо прославився святий Трифон вигнанням біса з дочки римського імператора Гордіана.
Допомагаючи всім страждаючим, він вимагав лише однієї плати – віри в Ісуса Христа, благодаттю Якого він зцілював їх.
Коли на царський престол вступив імператор Декій, єпарху Акіліну було донесено про Трифона. Святого схопили і привели на допит, під час якого він безбоязно сповідав свою віру. Його піддали жорстоким катуванням, били палицями, терзали тіло залізними гачками, обпалювали рани вогнем, водили містом, вбивши в ноги залізні цвяхи.
Нарешті він був засуджений на усічення мечем. Трифон випросив у Господа особливу благодать тим, хто закликатиме його ім’я на допомогу. Перш, ніж воїни занесли меч над головою святого мученика, він віддав душу свою в Божі руки. Ця подія сталася у місті Нікеї у 250 році.
Святе тіло мученика християни огорнули чистими пеленами і хотіли поховати в місті Нікеї, в якому він постраждав, але святий Трифон у видінні наказав перенести його тіло на свою батьківщину в селище Кампсаду. Згодом мощі святого Трифона було перенесено до Константинополя та у Рим.
В ризниці Свято-Вознесенського чоловічого монастиря зберігається ікона з часткою святих мощей мученика Трифона.
