Святитель Феодосій народився у 30-х роках XVII століття на Поділлі в родині ієрея Микити Углицького та Марії. Є думка про належність роду Углицьких до українських православних шляхтичів Полоницьких-Углицьких. Родичами святого Феодосія були Іоан Углицький, київський протопоп, який підписався 25 липня 1687 року під актом обрання Івана Мазепи гетьманом на Коломацькій раді, та Іоанникій Углицький, ієромонах Видубицького монастиря у Києві, і його племінник Василь Полонецький. У Коломацькому акті є підпис і самого святого Феодосія, який був тоді ігуменом Єлецького Успенського монастиря в Чернігові та намісником преосвященного Лазаря (Барановича).
Святитель Феодосій упокоївся 18 лютого 1696 року. Його було поховано у Свято-Преображенському соборі міста Чернігова. Невдовзі після смерті святителя стали відбуватися дива. Зокрема, одного разу спадкоємець святителя на кафедрі, архієпископ Іоан (Максимович), тяжко захворів, але одужав через молитву до святителя.
Святі мощі у XVIII–XIX ст. у різний час двічі перекладали до нового гробу, причому рештки старого гробу розбирали по шматочку віряни. Після того як у 1824 році чернігівський купець Горбунов, колишній старообрядець, зцілився після молитви до святителя Феодосія, він замовив нову раку для мощей.
В ризниці Свято-Вознесенського чоловічого монастиря зберігається ікона з часткою святих мощей святителя Феодосія Чернігівського.
