Костянтин народився в сербському місті Ніш в 272 році. Олена - в Дрепані (Мала Азія), згодом перейменованому на честь її в Оленополіс. Рік народження самої Олени точно не встановлено.

Коли Костянтину був 21 рік, його батько розлучився з Оленою, щоб одружитися з дочкою імператора Максиміана і зміцнити своє становище при дворі. Він став цезарем провінції Галлія Белгіка. У 306 році, після його смерті, Костянтина було проголошено імператором цієї провінції.

У 312 році Костянтин вступив у боротьбу за владу з узурпатором Максенцієм. Напередодні вирішальної битви він побачив сон: йому необхідно зобразити хрест на прапорах, і тоді він здобуде перемогу. Так і сталося. Костянтин став імператором західної частини Римської імперії.

У 313 році в Мілані на весіллі своєї сестри Костянтин, який увірував у Христа, проголосив едикт, яким легалізував християнство на території Римської імперії.

Свята Олена стала християнкою у 60 років. У 326 році вона здійснила паломництво до Єрусалиму, де зробила археологічні пошуки, виявивши Хрест Господній, цвяхи та табличку з написом «Ісус Назарей, Цар Юдейський». На момент цієї подорожі їй було близько 80 років.

У 325 році Костянтин скликав Перший Всесвітній собор, де було сформульовано Символ віри християн. На цьому соборі імператор особисто вітав сповідників віри, які постраждали в роки гонінь, цілуючи їхні рани. У 320 році він переніс столицю Римської імперії в нове місто - Константинополь, яке згодом стало центром Східної імперії - Візантії.

Костянтин все життя мріяв прийняти хрещення в Йордані, але хрестився незадовго до смерті у своїй резиденції поблизу Константинополя. Помер у 337 ​​році. Точна дата смерті Олени невідома.