Коли минуло сорок днів від народження Богородиця і праведний Іосиф принесли Ісуса в Єрусалим. За Законом, кожен первісток чоловічої статі по праву належав Господу і присвячувався Йому в Храмі. Як символічний викуп за немовля Храму жертвували однорічне ягня або, якщо сім'я була бідною, двох горлиць і двох голубів.
За переказом, у Храмі їх прийняв Захарія, батько святого Іоана Предтечі. Несподівано він відвів Богородицю на місце, призначене для дів. У той же час сюди прийшов чоловік на ім'я Симеон. Він багато років чекав здійснення пророцтва, даного йому Святим Духом. Йому було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Господа Христа.
Тоді старець простягнув руки, щоб прийняти Немовля. Тримаючи Христа Симеон благословив Бога і сказав: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє. Таким чином він урочисто сповіщав про сповнення прообразів Старого Завіту і виголошував останнє пророцтво про Спасителя. Праведний Симеон передбачив Богородиці страждання і життєдайне Воскресіння Христа.
У Храмі також перебувала стара жінка на ім'я Анна, з коліна Асирового. Залишившись вдовою після семи років заміжжя, вона служила Богові, очікуючи в пості та молитві на прихід Спасителя. Вона також наблизилася до Немовляти й почала славити Бога.
