Василь-Костянтин Острозький відомий як захисник православної віри та України. Сучасники називали князя некоронованим королем.
З ініціативи і на кошти князя у 1570-х роках в Острозі на Волині почало діяти училище, яке згодом переросло в академію, осередок освіти і духовності.
Костянтин Острозький, виступаючи покровителем православ’я у Речі Посполитій, чимало уваги звертав на розбудову Церкви. Він був фундатором багатьох храмів і монастирів, заснував чоловічі обителі в Чернчицях під Луцьком і в Любартові, жіночий монастир під Дубном, відновив Спаський монастир у Дубні й розширив монастирі у Дермані, Дорогобужі й Степані. У його володіннях діяло близько двадцяти православних монастирів. Князь також виділяв кошти на монастирі поза своїми володіннями, наприклад, святого Михаїла та святого Кирила у Києві, преподобного Онуфрія у Львові, а також на Києво-Печерську лавру, де були поховані його батько та прадід. Окрім того, князь у своїх маєтках будував багато нових церков. Лише в одному заснованому ним Константинові звів шість храмів. При деяких храмах було засновувано шпиталі для бідних.
Князь був палким захисником православ’я від латинізації та церковної унії, у 1594–1596 роках він виступив її рішучим супротивником, різко засуджуючи рішення Берестейського собору.
Помер князь Костянтин Острозький 26 лютого 1608 року, похований в Острозі у замковій Богоявленській церкві. У 2008 канонізуваний як благовірний князь.
