Святий мученик Федор Тирон був воїном в місті Алас Понтійської області під начальством Врінка. Його примушували принести жертву ідолам. Святий Федор привселюдно сповідував свою віру в Христа Спасителя. Начальник дав йому кілька днів на роздуми, під час яких святий Федор посилено молився. Його звинуватили в підпалі язичницького храму і кинули до в’язниці на голодну смерть. Там йому з’явився Ісус Христос, утішив і підкріпив його. Приведений знову до правителя, святий Федор ще раз сміливо і безбоязно сповідав свою віру, за що був відданий новим катуванням і засуджений на спалення. Мученик Федор без трепету зійшов на вогнище і з молитвою віддав душу Богові. Це сталося близько 306 року при римському імператорі Галереї.
Неушкоджене вогнем тіло святого Феодора було поховано в місті Євхаїтах, недалеко від Амасії. Згодом мощі його були перенесені до Царгорода. Глава ж його знаходиться в Італії, в місті Гаєті.
Через 50 років після мученицької кончини святого Федора, імператор Юліан Відступник, бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальнику Константинополя окропляти в першу седмицю Великого посту всю їжу на базарі ідоложертовною кров’ю. Святий Феодор, з’явившись уві сні архієпископу Євдоксію, повелів йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на базарі, а їли варену пшеницю з медом – коливо.
На згадку цієї події Православна Церква щорічно здійснює святкування пам’яті святого великомученика Феодора Тирона в суботу першого тижня Великого
.
